В Кіровограді було досить багато злочинів, поліція працювала певний час над їх розкриттям, але все ж не всі вдалося розкрити. В місті проживала певна категорія людей, які дозволяли собі набагато більше, ніж прості мешканці. Про те, хто ці люди, та що вони робили читайте далі в статті на kropyvnytskyi-yes.com.ua.

Подія відбулася в березні 1947 року об 10 годині ранку до ювелірного магазину, який знаходився на вулиці Леніна зайшло двоє невідомих чоловіків, в руках вони тримали зброю. Змусили продавця нічого не робити, а просто падати на підлогу і не ворушитися. Після чого працювали як професіонали, викрали з каси понад 200 карбованців, вітрини залишили пусті, бо винесли коштовні речі на суму 110 тисяч рублів. Коли чоловіки виходили з приміщення, наказали мовчати, але тільки ті переступили поріг, жінка вибігла на вулицю і почала кликати перехожих людей на допомогу.

За грабіжниками погнались двоє перехожих чоловіків, вони розбіглися в різні боки. Один бандит тримав курс по центральній площі міста в сторону вул. Карла Маркса і далі вниз. Коли добіг до швейної фабрики швидко метнувся через арку під тротуаром, яка вела до таємничих льодовень.

Перший бандит зміг втекти, його напарник кинувся дворами по вул. Луначарського, але він не зміг нікуди втекти, бо хтось з перехожих людей кинув йому великий камінь в ногу. Через біль чоловік встиг завернути до під’їзду дому №10 і хотів принишкнути під сходами. Однак, йому не поталанило, бо схованку швидко розсекретили. Тоді жителі будівлі викликали поліцію, будинок оточили і вимагали злодія здатися. Однак він добре відстрілювався і проламав найближчі фільончасті двері і вломився в квартиру Євгенії Макаренко.

Пістолетним пострілом він вбив господарку і меблями заблокував двері. Якимось чином нападник зміг переодягнутися в офіцерський кожух і вискочити через вікно у двір. Таким чином поліція змогла затримати злочинця. На жаль тоді у сутичці загинув Василь Бабенко, головний оперуповноважений, житель Лелеківки. У війну був членом диверсійної групи імені Кірова в обласному центрі. Потім пішов служити в поліцію.

Злочинець, хто він?

Як виявилося зловмисник був О. Буданов, колишній учасник війни, звільнений від армії за інвалідністю. В 1943 році він пішов служити в органи внутрішніх справ і працював в Новгородківському райвідділі. Працював на посаді чоловік недовго, бо як виявилося любив зловживати алкоголем. Тому після звільнення він обрав для себе короткий шлях, грабувати людей. Але після розслідування його справи і під час показань чоловік розповів, чому так чинив.

Як виявилося, що працюючи в Кіровограді майбутній злочинець познайомився з гарною дівчиною. Почали зустрічатися, але чоловік помітив, що вона у всьому шукала користь, і це його дуже бентежило. Якось гуляючи по місту з дівчиною, вона поставила чоловіку ультиматум, якщо він не купить для неї каблучку, то стосунки між ними будуть розірвані. Чоловік кохав її, тому і вирішив піти на крайні міри.

Під час подачі показань він розповів, що в поліції платять мало грошей, і набагато більше можна отримати грабуючи людей. Щоб поздоровити жінку з 8 березня і подарувати їй купу коштовних речей, він зі своїм другом вирішили піти на нову справу, обібрати ювелірний магазин.

План злодії обдумали відразу. Вирушили на справу мовчки, нікому нічого не говорили. Незчулися, як опинилися біля дверей центрального ювелірного магазину. Все було як і звичайно, тільки трохи тривожно.

Злочинця засудили до вищої міри покарання – розстрілу, але напевно йому посміхнулася вдача, бо саме тоді, під час винесення вироку Верховна Рада СРСР скасовували смертельну кару, тому чоловіка запроторили за ґрати на 25 років.