Страшна подія сталася 16 липня 1985 року в нашому місті. Тоді по вулиці Винниченка на першому поверсі 9 поверхового будинку знайшли труп шестирічної дитини. Побачене привело в шок навіть досвідчених оперативників. В ході слідства було виявлено, що дівчинку зґвалтували й задушили власним бантом, а в її тіло вбивця вставив електрод. Такого жаху в місті ще ніколи не було. Більше на kropyvnytskyi-yes.com.ua.
Розслідування зі всього світу
Щоб розкрити цей страшний злочин й запобігти виникненню нових, до Кіровограда приїхав московський підполковник міліції у відставці Валерій Зборовський. На той час його призначили старшим оперуповноваженим Управління карного розшуку Кіровоградського обласного виконкому.
Кілька місяців велися наполегливі пошуки маніяка, оперативники відпрацьовували різні версії, та все марно. Лише коли дізналися, хто і за яких обставин вчинив цей злочин, слідчі зрозуміли, що робили все правильно. Оперативники з Іркутська, звідки родом вбивця, змогли затримати його ще на початку серії жорстоких злочинів. Тоді вперше в історії радянського союзу серійним насильником, вбивцею виявився лікар.
У своєму інтерв’ю, яке тоді після розслідування транслювали по всіх каналах Валерій Зборовський розповів, що кіровоградські експерти – психіатри, психологи, до яких міліція зверталася за допомогою у створенні ймовірного фоторобота убивці, таки проявили свою майстерність.
Експерти дійшли висновку, що чоловік був неодруженим, схильним до хуліганства, раніше вже судимий за подібні злочини, мав конфліктний характер. Прокурор-криміналіст по складеному опису маніяка зміг вирахувати, що маніяк проживає у невеликому радіусі від місця злочину. Міліція перевірила всіх підозрілих осіб не лише в місті, але й в області.
Варто зазначити, що у ході розкриття убивства міліція зіткнулася на той час з новим явищем для суспільства. За тиждень оперативники змогли встановити, що у Кіровограді понад 200 чоловіків мають нетрадиційну орієнтацію, серед них викладач педагогічного інституту, офіцер, учитель, лікарі.
Затримання маніяка та його свідчення
Зборовський зазначив, що тоді зробили все, розіслали телеграми по обласних управліннях міліції з описом маніяка. Рівно через пів року 18 січня 1986 року в Іркутську випадково громадяни затримали на місці 30 річного Василя Кулика, котрий вчергове знущався з дитини. Коли слідчий запитав у Кулика, чи то він в Кіровограді зґвалтував дівчинку, той поставив питання, звідки така інформація. До речі, в аеропорту був запис, про втечу Кулика з Кіровограда до Москви на другий день після вбивства дівчинки.
Василь Кулик працював в Кіровограді лікарем швидкої допомоги. Виріс чоловік в інтелігентній родині. Його батько родом з Новоукраїнки, працював професором в Іркутському університеті, мати була директором школи.
Сам Василь був тихою, непримітною людиною, його дружина працювала юристом, разом вони виховували двох синів. Ніколи ні у кого він не викликав підозру у своїй психічній неповноцінності.
Коли відбулося слідство Кулик признався, що вчинив понад 50 злочинів з них 15 вбивств. Василь був спостережливим й користувався довірливістю дітей, літнього віку жінок. Маніяка не одноразово могли спіймати на гарячому, але не затримали. Так якось одна з жінок похилого віку звернулася до поліції й написала заяву про зґвалтування, але Кулик сказав, що бабця це вигадала, він приходив робити укол. Йому повірили.
У своїх свідченнях слідчому Кулик розповів, що якось в його думках з’явився новий елемент розправи з трупами жертв, розчленовувати їх на шматки. Влітку 1985 року, коли він зґвалтував, а потім вбив дівчинку, маніяк пожалкував, що у нього не було з собою ножа, тому вирішив увіткнути в жертву електрод. Кулик вважав, що такі елементи приносили йому додаткове задоволення.
Кулика засудили до розстрілу. Вже у червні 1898 року вирок виконали.