Олександр Шишкін народився 3 червня 1876 року був нащадковим дворянином коренями з Ленінграда. Дійсний член імператорського сільськогосподарського товариства. За даними 1894 року, він володів великою територією землі біля села Високі Байраки Єлисаветградського повіту. В його власність входило 1300 десятин. Більше на kropyvnytskyi-yes.com.ua.
То з чого все почалося?
24 квітня 1894 року місцеві землевласники граф Фермор, Дмитрієв та Шишкін разом з дружинами після відвідування театру повернулися в єлисаветградський готель «Маріані» (на місці готелю тепер знаходиться пам’ятник першому трамваю).
Поки кучери готували коней до дороги, еліта вирішила повечеряти в ресторані готелю. За сусіднім столом сіла компанія офіцерів на підпитку. Ті почали лаятися одне з одним, вживати ненормативну лексику. Землевласникам стало соромно перед дружинами за таку непристойну офіцерську поведінку. Тому компанія зібралася й відправилася в кабінет. Щойно вони туди зайшли, як у двері почав стукати офіцер Павловський.
Шишкін вийшов, Павловський поцілив в нього з револьвера, але не влучив. Надалі Павловський неодноразово принижував Шишкіна. Тож у ніч 2 лютого 1895 року, перебуваючи у приміщенні Громадських зборів у відповідь на чергову образу з боку офіцера, Шишкін сам взявся за зброю. Павловський штовхнув його і той тричі вистрелив, куля прошила наскрізь ногу Дуніна, друга Павловського, який знаходився поряд.
Судове засідання
У 1895 році в Єлисаветградському суді за участю присяжних слухали справу дворянина Олександра Шишкіна. Чоловіка звинувачували у спробі вбивства корнета армії Павловського. Шишкін отримав від Миколи Павловського удар по обличчю, після чого в злості він зробив три постріли з револьвера в Павловського. Випадково пострілами був поранений у ногу Дунін, але він відмовився від свідчень й обвинувачень.
Захисником Шишкіна виступав адвокат Микола Карабчевський. Чоловік був гарним оратором, одним з найкращих адвокатів. У судовому процесі Карабчевський виступав сміливо, вражав швидкою розмовою та щирим натхненням. Завдяки його блискучим промовам присяжні завжди виносили підсудним виправдувальні вироки.
Позиція сторони обвинувачення була зрозуміла. У поведінці підсудного Шишкіна, яка була викликана образою вбачали умисний замах на вбивство. Та попри явні докази провини Шишкіна, захисник зумів переконати суд, що чоловік діяв в умовах оборони, в його діях немає складу злочину. Присяжні виправдали Шишкіна.
Майстерність адвоката Карабчевського
Шишкін був не єдиним підсудним, якого захищав адвокат. Федір Нікітін уродженець Єлисаветградського повіту був відомим поміщиком. Певний час Нікітін був гласним Єлисаветградського земства. Коли Нікітін перебував на посаді директора Лісового департаменту Росії у 1895 році, йому пред’явили звинувачення у продажі вологодських лісів.
На захист поміщика став адвокат Карабчевський. Слухання справи відбувалося 9 травня 1910 року у Кримінальному касаційному департаменті за участю головних представників. В суді мова йшла про велике російське лісове господарство. Карабчевський говорив, що ліси приносили в рік понад 20 мільйонів доходу. В перший рік управління Лісовим департаментом Нікітін сприяв 66 мільйонам доходу.
Карабчевський у зверненні до суду сказав, що хотів би просити для Нікітіна похвального листа. Але тільки кримінальні судді можуть виправдати невинного. Після короткої наради суд виправдав поміщика. Коли вирок набрав законної сили Нікітіна нагородили найвищим тоді орденом Святої Анни 1 ступеню. Адвокат Коробчинський й далі продовжував працювати на користь невинних людей та вів активне громадське життя в нашому місті.