Кіровоградщина, родюча земля, місце народження талановитих і впливових людей. В нашому місті, ще далеко до того, коли воно стало Кропивницьким було багато мерів. Один з відомих 1880 років правління – Ерделі Олександр Семенович. Про те, ким він був, який вклад зробив для міста далі в статті на kropyvnytskyi-yes.com.ua.
Життя і діяльність Ерделі
Чоловік представник давнього угорського графського роду, народився у 1826 році. Його батько Павло у 1755 році вступив до лав російської служби, яку проходив під керівництвом О. Суворова. Сім’я була заможною, вони змогли дати сину гідну освіту. Чоловік здобув освіту в Царському ліцеї. Далі продовжив її в Одеському ліцеї. У 1844 році вступив на службу до канцелярії намісника Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора Воронцова. Завдяки сумлінному навчанню він стає колезьким секретарем. Олександр пішов слідами батька і почав служити. Вже у 1848 році Ерделі подає в відставку.
З лав служби він вирішив податися в сімейне життя. Одружується з відомою тоді Ганною, сім’ї якої належить 11 маєтків, серед них «Козацьке», «Каховка». Одруження ніяким чином не вплинуло на чоловіка, бо він і далі продовжував займатися налагодженням життя губернії.
У 1865 році його обрали колезьким секретарем Єлисаветградських і Херсонських зборів. На цій посаді керівника двома великими містами, він витратив 9 років свого життя. Саме тоді він зробив великий внесок в розвиток медицини, освіти, сільського господарства, благоустрою міста. При ньому почав регулярно друкуватися «Збірник Херсонського земства», а в 1874 році відкрили Херсонське земське сільськогосподарське училище. Всі роки роботи в земстві Ерделі поєднував з почесною посадою мирового судді Єлисаветграда.
Великий не один вклад Ерделі в Єлисаветград
В цьому ж року за наказом імператора його призначили виконувати обов’язки Херсонського губернатора. У 1876 році був переведений до статського радника, при цьому працював на посаді губернатора.
Олександр Семенович завжди добре ставився до всіх клопотань та потреб міста. Він прислухався до людей, приймав «правильні» рішення. З його іменем пов’язане відкриття Єлисаветградської чоловічої гімназії, крім того, він став ініціатором заснування в місті нічного притулку для людей.
Особливу вдячність містяни почували за сприяння у будівництві водогону. Завдяки зусиллям Олександра Ерделі з херсонського банку було виділено багато коштів на зведення водогону в Єлисаветграді. На момент відкриття водогону, Ерделі прибув власною персоною, він привітав містян і його визнали почесним громадянином міста. Крім того, чоловік відповів, що хоч він і не проживав в місті, але кращі роки його життя пройшли в Єлисаветграді. Про це все писав у своїй книзі колишній мер міста Пашутін.
В перші роки свого губернаторства Ерделі припала складна військова кампанія на Балканах, а також тероризм, який був занадто сильним тоді. У Херсонській губернії було розташоване заслання для молоді, яка була революційно налаштованою. У самому місті облаштували ув’язнення для політичних діячів.
У цей нелегкий революційний час Ерделі важко працював. Він займався справами мирних людей: відкривав нові навчальні заклади, зокрема при ньому відкрилися школи в різних хуторах. Це все відбувалося за кошти міської скарбниці.
Він упродовж 16 років був губернатором Херсонщини, мав вищий державний ранг таємного радника. Працював на два міста, і вони обрали його своїм почесним громадянином. В 1890 році Ерделі подав у відставку, бо почав хворіти. Він переїхав жити в родовий маєток, який знаходився в Єлисаветграді. Перебуваючи у сина в гостях в Санкт-Петербурзі раптово помер у 1898 році.