Вівторок, 18 Серпня, 2026

Валерій Кальченко – «найкоротший» міський голова Кропивницького

Yana Trefilova
Yana Trefilova
Люблю читати книги, пізнавати нову інформацію та постійно розвиватися. Захоплююся спортом, веду активний спосіб життя, цікавлюся саморозвитком, культурою та сучасними тенденціями. Відкрита до нових знань та ідей. Легко знаходжу спільну мову з людьми, відповідально ставлюся до поставлених завдань і прагну досягати високих результатів. Ціную чесність, взаємоповагу та можливість постійно вдосконалювати свої навички як у професійному, так і в особистому житті.

Валерій Кальченко український політик, впливова особа, депутат України й колишній міський голова Кропивницького. На його політичному шляху траплялося багато пригод й різних ситуацій, попри це, він продовжує працювати й сприяє позитивним змінам не тільки Кропивницького, а й всієї України. Більше на kropyvnytskyi-yes.com.ua.

Здобуття освіти, перша робота

З’явився на світ Валерій 24 лютого 1947 року в Кіровограді. Його батько працював водієм, два брати були техніками в авіації. Саме це вплинуло на вибір професії. У 1963 році Валерій вступив до Кіровоградського будівельного технікуму. У 1967 році він закінчив заклад. Попри це його навчання не закінчилося, бо вже у 1970 році він вступив до Одеського будівельного інституту, там отримав професію – інженер-будівельник.

У 1974 році Валерій обіймає посаду головного інженера тресту «Промбуд» в Комі. Неначе робота йшла гарно, все подобалося, але у 1986 році він приймає рішення повернутися до рідного міста. Тут обіймає посаду головного інженера об’єднання «Кіровоградоблгробуд».

Перші кроки в політиці

У 1990 році в складний період він стає заступником голови Кіровоградської облдержадміністрації. Через 4 роки — заступником голови Кіровоградської обласної ради народних депутатів.

У 1996 році Кальченко призначили міністром з питань надзвичайних ситуацій захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. На посаді він працював до 1999 року. Тоді напередодні президентських виборів в Україні його призначили губернатором обласної адміністрації.

Коли у 2000 році відбулися вибори до парламенту, він став кандидатом у народні депутати у виборчому окрузі № 99 у Кіровоградській області. Чоловік посів 2 місце та отримав понад 20% голосів.

Помаранчева революція привела Кальченка знову до Кабміну, він став заступником міністра з питань надзвичайних ситуацій. У 2006 році його обирають міським головою Кіровограда, але побувши 2 місяці на цій посаді, він відмовляється на користь депутатського мандата. Цього ж року він вступає до блоку Юлії Тимошенко «Батьківщина».

У 2007 році Кальченко стає народним депутатом 6 скликання. Тоді він обіймає посаду голови комітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Вже у 2014 році Валерія призначають головою комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Як воно працювати в партії?

У своєму інтерв’ю uc.kr.ua Валерій Кальченко розповів, що, на його думку, політика – це брудна справа. Щоб в ній працювати, потрібно мати витримку, й часто не звертати увагу на розмови, які ведуться за спиною. З лідеркою партії «Батьківщина» Юлією Тимошенко траплялися сварки технічного плану.

Кальченко розповів про балотування в мери Кіровограда. Тоді ініціатором виставлення його кандидатури на мери міста була Юлія Володимирівна. На цю посаду він пройшов, але ризикуючи своїм життям. Через 2 місяці перебування на посаді міського голови він вирішив скласти свої повноваження. За словами Кальченка тому, що за правління тодішнього президента України Віктора Януковича неможливо було створити щось для міста. Річ у тому, що Янукович навіть за нечисленні порушення всіх садив до в’язниці.

У своєму інтерв’ю Валерій додав, що ніколи не гнався за посадами. З самого початку політичної кар’єри  в нього не було окремої цілі, зайняти найвищу посаду. В політику потрапив випадково. Попри це чоловік дорожить своїми друзями, ніколи не залишає їх в біді, допомагає всім. Він підтримує дружбу з однокласниками, колегами. Валерій говорить, що нічого не змінилося, він яким був, таким і є, єдине, що в нього розширилося коло знайомих.

...