У фонді державного архіву Служби безпеки України збережені кримінальні справи кіровоградців, які зрадили свою державу. Їх діяльність сумісно з німцями була направлена на знищення українського народу. Ці люди чинили жорстокі розправи над чоловіками, жінками, ні в чому не винними дітьми. Більше на kropyvnytskyi-yes.com.ua.
Сумна статистика
З першого дня окупації в місті створювали тюрми, табори, катівні. Вони були переповнені арештантами. Тут щодня проводилися масові розстріли. В СБУ Кіровоградської області збережені обвинувальні висновки 6 працівників тюрми, які конвоювали й розстрілювали євреїв. Крім того, вказано, що в місті розстріляли понад 30 тисяч людей.
У виписці з акту міської комісії міста вказано, що німці замучили та розстріляли близько 70 тисяч людей. Найбільше у колишній фортеці за містом – 40 тисяч полонених і мирних громадян. В районі Цукрового мосту – 6 тисяч осіб. На території колишнього табору, який знаходився в Педагогічному технікумі – 5 тисяч чоловіків, дітей.
Починаючи з серпня 1941 року німці на чолі з майором Бергером почали переслідувати єврейське населення в Кіровограді.
Майор видав наказ, в якому говорилось про те, що всі євреї повинні носити білу пов’язку на руці з шестикутною «Зіркою Давида». Тоді ж міський голова видав постанову, в якій говорилося про те, що особи єврейської національності мають право виходити на ринок з 8 години до 10 години ранку.
Крім того, торгаші повинні продавати фрукти, овочі євреям в останню чергу. Хто порушував ці правила, отримував покарання – арешт на добу, або сплату штрафу – 50 карбованців.
Ті, за плечима яких смерті людей
За всіма злодіяннями стояв Лук’ян Минасевич уродженець Житомирщини. Ще задовго до початку війни Лук’ян переїхав жити до Кіровограда.
На посаду коменданта був призначений гітлерівцями в листопаді 1941 року. Він керував 500 особами, які розділялися на 4 поліційних дільниці на чолі з приставами й агентами. Минасевич встановлював окупаційний порядок в місті, контролював слідчу частину, розробляв закони, накази на арешти ні в чому не винних людей, чинив правосуддя, відбирав речі у людей, які не встигли евакуюватися з міста.
Відразу після звільнення Кіровоградщини від гітлерівців Минасевича засудили. Згідно з вироком військового трибуналу його розстріляли.
В місті працював ще один зрадник – Кирило Журавльов уродженець Кіровограда. Коли фашисти захопили місто, він почав з ними співпрацювати. У 1941 році чоловік очолив поліційний відділок створений німцями. Він обійняв посаду старшого поліціянта, пізніше був призначений старшим слідчим, а у 1942 році почав співпрацювати з контррозвідкою Німеччини.
На допиті Кирило розповів, що з першого місяця окупації Кіровограда пішов служити до місцевої поліції. В його розпорядженні були 12 рядових поліціянт, вони забезпечували охоронну та патрульну службу в місті.
Вирізнявся він незвичайним проведенням допитів мешканців, які потрапляли до дільниці. Журавльов застосовував до них жорсткі методи здобування інформації, влаштовував побої батогом по оголеному тілу жінок, дітей. Крім того, брав активну участь в арештах та знищенні мирних громадян і євреїв.
Після визволення Кіровограда Журавльов дуже боявся відповідальності за скоєні злочини. У 1944 році він швидко виїхав до Румунії, там влаштувався працювати в контррозвідку під новим ім’ям і прізвищем.
Це не допомогло йому уникнути покарання, бо у 1960 році його затримали органи держбезпеки Болгарії. Вже в березні цього року його передали до УКДБ Кіровоградської області. Відбувся суд, Журавльова засудили до найвищої міри покарання – розстрілу з конфіскацією майна.