22 червня 1941 року рівно опівдні  жителі міста, і всієї країни почули виступ по радіо. Тоді говорилось про те, що німці нещадно напали на Україну, вони швидко захопили кордони у багатьох місцях і почали вести бомбардування зі своїх літаків. Наші війська активно розробляли плани визволення міста. Про Кіровоградську наступальну операцію 1944 року пишуть багато істориків. Про те, що було, і як командування змогло розробити операцію, читайте далі в статті на kropyvnytskyi-yes.com.ua.

Варто зазначити, що з початком війни промислові підприємства області – всі заводи активно почали випускати озброєння, боєприпаси, ремонт техніки. Тоді скрізь продовжили робочий день. 

Великою датою для солдатів стало 16 січня 1944 року. Саме ця операція стала головною складовою стратегічної наступальної операції. Командування проводив генерал Конєв. До цієї роботи були залучені різні військові підрозділи, частини. Вони повинні були здійснити важливий наступ, який змінив би хід війни. 

Як відбувалась підготовка? 

У Ставці ВГК ще у 1943 році відбулося планування і підготовка до важливої справи. Перший етап передбачав розгромлення радянськими військами основні сили 8-ї армії групи «Південь» та вийти на рубіж Південного Бугу. Крім того, другий український фронт повинен був завдати нищівний удар по ворожому війську у районі Кропивницького, а допоміжні частини – по Христинівці. 

Крім того, були великі плани завдавати удари по противнику в містах, які знаходяться поряд з Кропивницьким. Суть плану була в тому, що армія повинна обійти Кропивницький з усіх сторін і знищити угруповання противника в місті. Потім наступати на Первомайськ та вийти на рубіж річки Південний Буг. Надійним підкріпленням мали бути підпільно-диверсійні групи, які діяли у тилу ворога. 

Основні моменти операції 

Вже 5 січня 1944 року війська 2-го фронту завдяки авіаційній підтримці повітряної армії, перейшли в наступ. Найбільшого успіху першого дня війни досягли на півночі Кропивницького. Для розвитку сюди перегрупували 8 механізований корпус танкової армії. Щоб здійснити успішний прорив в тил ворога і прорвати оборону на півдні ввели в дію кілька угрупувань танкової армії. 

Вже зранку 7 січня передові об’єднання фронту змогли обійти Кропивницький з півночі та півдня, крім того, якісно перерізали основні шляхи, куди ще мав змогу вийти противник. Близько 5 німецьких дивізій опинилися в оточенні. Проте якимось чином, вони змогли організувати вихід з міста. На другий день радянські війська зайшли в місто, далі почали просуватися на 20 км вперед. В Уманському напрямку війська за 2 дні просунулися ще на 40 км вперед, але на жаль їх зупинили сили контратаки противника, який перекинув сюди 4 танкові дивізії. 

Вранці 8 січня по місту розпочалася активна артпідготовка. Стояв сильний туман і нічого не було видно. Німці, яких повинні були оточити війська ніяк не хотіли віддавати місто. Радянські війська приїхали до міста з боку Ковалівського парку. Стрілянина містом тривала увесь день. У бою тоді загинув командир танкової роти Юрій Харченко.

Більшість будинків були заміновані. 16 січня наступ радянських солдатів був зупинений біля Сміли, Новгородки. У ході цієї операції українському війську вдалося вигнати нацистських окупантів з міста та війська РСЧА просунутись ще на 40 км вперед. В цілому бій пройшов невдало, поставлені цілі виконати не вдалося, вся відповідальність за це лягла на плечі генерала Конєва. 

Відразу після провалу Кіровоградської операції генерал створив Корсунь-Шевченківську операцію, в якій отримав великий успіх. Її результатом стало те, що радянські війська змогли розгромити велике угруповання противника.