Часи, коли до політичних справ допускалися виключно чоловіки лишились далеко позаду. Поступовий процес євроінтеграції передбачає просочення європейських патернів у всі сфери життя суспільства, в тому числі політичну і управлінську. Не виключенням є і наша Кіровоградська область. Потреба збалансувати гендерне питання у сфері управління громадою змусила політичні партії Кіровоградщини зобов’язати включити до кожної п’ятірки списків кандидатів на вибори не менше двох кандидатів різної статі. Ці гендерні квоти покликані урівноважити політичний простір та дати можливість жінкам реалізувати свої управлінські таланти. Більше на kropyvnytskyi-yes.com.ua.

Далекий 2006, коли гендерна рівність була «не на часі»

Не на часі, тому що пріоритети тодішніх лідерів були зосереджені на «просуванні своїх людей». Так вважають кропивничани, які свого часу підтримували на виборах до обласної ради кандидата Любов Лук’янцеву. Тоді жінка обіймала посаду голови Кіровоградської асоціації «Громадські ініціативи». Очевидно, такі ініціативи не викликали цікавість у представників керуючої тоді Партії регіонів. Високий рейтинг серед виборців давав можливість жінці потрапити до першої п’ятірки кандидатів, але чомусь за один день її місце змістилося на 39 позицію у списку. Це обурило Любов та змусило її залишити політику.

Поява гендерних квот та нових прізвищ у виборчих списках

До початку дії гендерних квот у депутатському складі кіровоградської обласної ради було 11% депутатів жіночої статі. Ситуація змінилася, коли запровадили 40% квоти, за якими до обласної ради потрапила і Анастасія Мусатенко. До цього жінка була відома у місті як талановита та амбітна журналістка, а також представниця партії «Європейська Солідарність». Чому саме Анастасія потрапила до складу обласної ради? За словами самої жінки, вона не прагнула бути політиком.

«Не я прийшла в політику, а політика прийшла в мене», – говорить пані Анастасія кореспондентам Tusovka.kr.ua.

Просто одного разу журналістка, як працювала в рекламній агенції і багато взаємодіяла з місцевими політиками зрозуміла, що й сама готова стати депутатом. А люди її просто підтримали, оскільки ідеологія «Європейської Солідарності» перегукується з прагненнями містян до європейських цінностей.

Європеїзація вітчизняної політики та вирішення питання гендерного стереотипу

Кропивничанка Валентина Яремчук свого часу також побувала у депутатському складі кропивницької обласної ради, та ще й не один раз. Вперше жінка балотувалася в депутати в 2015 році. Кількості голосів вистачило, аби пройти до депутатського складу, але в ті роки пані Валентина дуже гостро відчула суть терміну «гендерний стереотип». За словами жінки, їй прямо в обличчя говорили, що місце представниці прекрасної статі – на кухні, а не в політиці.

До стіл облради вдруге Валентина Яремчук повернулася в 2020 році. За п’ять років відношення колег-чоловіків до жінок-політиків суттєво змінилося. «Євроінтегровані» слуги народу поступово звикли до того, що жінки приходять в політику все частіше. Тому побачити у стінах обласної ради леді з депутатським портфелем – вже не рідкість. Але виборців все ще доводиться переконувати, що жінці під силу «потягнути» політичні обов’язки.

«Це дивно звучить, але чоловікові достатньо виглядати презентабельно, щоб виборець за нього проголосував, а жінці доводиться переконувати, що вона не гірша за чоловіків-політиків», – ділиться думками пані Валентина.

У європейських країнах гендерна рівність в органах адміністрації та місцевого самоврядування є нормою. В Україні також поступово звикають до цього явища. Попри те, що нашим жінкам все ще доводиться відстоювати свою фаховість та здатність вести політику, із обов’язками, покладеними на них громадою кропивницькі політикині справляються стовідсотково.