Досить давно в Кропивницькому завершились розбірки стосовно перейменування. Згідно з Законом України про заборону пропаганди комуністичної символіки наш районний центр Кіровоград, ще в 2016 році отримав нову теперішню назву.
Про всі нюанси, з чим прийшлося зіштовхнутися комісії, в своїй доповіді розповіла Ірина Малик депутат Кіровоградської обласної ради. Про те, як все відбувалося, та чому було прийнято рішення декомунізації читайте далі в статті на kropyvnytskyi-yes.com.ua.
Трішки історії
За часів правління радянської влади Кіровоград назвали в честь Кірова, за плечима якого стояли великі злочини того режиму, вони були настільки складними, що їх підтримує весь світ. Саме Сергій Кіров належав до найвищого керівництва партії комуністів, він є винним, в Голодоморі, який вчинено на території України.
Внаслідок його діяльності лише на території Кіровоградщини померли понад 20 тисяч наших земляків. Саме тому, у нової української влади не виникало ні єдиного сумніву що Закон про декомунізацію потрібно виконати на вищому рівні.
Труднощі в декомунізації
Під час великої роботи, в якій було задіяно багато людей виник великий ризик – повернення географічним об’єктам імператорсько-колоніальних назв. У місті велась важка боротьба. Було багато прихильників «російського миру», бо люди хотіли, щоб місту залишили його стару назву. На жаль люди забули, що ця назва яскраво відображає російську імперію і всю її чорну сутність. Саме імператриця Єлизавета і Катерина ІІ відбирали землі, які належали українським вільним козакам, таким чином містян не питали, а просто силоміць виштовхували зводити фортецю для королеви.
Всі люди, які були прихильниками імператорсько-колоніальних назв хитро маніпулювали свідомістю містян. Наприклад, були розмови про те, що Єлисаветград – це назва, яку місто отримало на честь заснування фортеці. При цьому ніхто не говорив про те, що з приходом російських військ на територію центральної України людей насильно виселяли, а землі забирали олігархи. В багатьох архівах, документах описується той факт, що фортецю Єлисавети будували в якості головної російської військової бази, і саме з неї царські війська проводили операцію по знищенню Запорізької Січі. Російські окупанти знищували повністю українську державність, самоврядування.
Конференція і важливі аспекти
Перед тим, як перейменувати місто в Кіровограді зібрали Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Перейменувальні процеси в топоніміці як ціннісний вибір», де експерти могли самі пропонували власні варіанти назви міста. Всі учасники заходу зробили певні висновки.
Про те, щоб повернути місту стару назву, тобто Єлисаветград не йшло ніякої мови. Інакше, це б стверджувало всі територіальні претензії Росії на нашій землі. Цим самим Україна могла перетворитися на колонію. Крім того, вчені які опрацьовували роками критерії до перейменування міста врахували всі історичні особливості краю, світову традицію, перспективність економічного розвитку. Із тих пропозицій, які обговорювали в громадах найбільше людям сподобалися назви: «Інгульськ», «Кропивницький», «Златопіль».
Існує навіть така мода назвати місто в честь річки на якій воно стоїть. Тому «Інгульськ» перегукується з історією нашого краю, ще коли тут були козаки. На Кіровоградщині існувало козацьке поселення Інгульська слобода. Кропивницький в честь видатного українського корифея театру Марка Лукича Кропивницького. Златопіль – аполітична назва, яка не пов’язана ні з чим, вона просто відображає суть степового краю. Як місцева влада, так і кропивничани обрали назву міста – Кропивницький.